
Сьогоднішній склад уряду обумовлений не професійними якостями урядовців, а виключно політичною доцільністю. Крім того, за час роботи уряду Азарова, вже відбулись деякі ротації. Так віце-прем'єр з гуманітарної політики В. Семиноженко втратив свою посаду ймовірно через бізнес-конфлікт його сина з сином Азарова (http://www.pravda.com.ua/articles/2010/07/4/5195202/), а міністр з питань надзвичайних ситуацій Н. Шуфрич поплатився кріслом через домовленості Балоги з коаліцією (http://www.pravda.com.ua/news/2010/08/12/5296746/). Це звичайно показує чітку тенденцію того, що саме політична доцільність і кулуарні домовленості обумовлюють склад уряду.
Ще одним підтвердженням такого прогнозу, є заява В. Литвина про те, що після 31 жовтня в уряді обов'язково відбудуться кадрові зміни (http://www.pravda.com.ua/news/2010/09/1/5348468/). Спрогнозувати за яким принципом буде формуватись уряд після 31 жовтня не важко: це результати виборів і входження/не входження в коаліцію з ПР на місцевому рівні політичних партій.
Східна Україна
Очевидно тут впевнену перемогу здобуде ПР, тому партія влади не буде мати потреби у співпраці з іншими політичними силами в цьому регіоні. Союзником у цих областях в ПР буде партія С. Тігіпка.
Центральна Україна
В центральних українських областях ситуація виглядає дещо заплутаною. За результатами 1 туру Президентських виборів, в тих областях де В. Янукович переміг, він набирав від 40-50% голосів, це Дніпропетровська, Миколаївська, Запорізька, Одеська і Херсонська області. Враховуючи стрімке зниження рейтингу ПР (http://www.pravda.com.ua/news/2010/08/27/5336245/), та використання Тігіпком політ технологічних хиростей на зразок "Праймеріз", а також реанімування коаліцією осередків партій, що зареєстровані менш як за рік до виборів, партії влади, щоб отримати більшість в тих обласних та місцевих радах потрібно буде "домовлятися", не кажучи вже про ті області де Янукович програв. Саме центральна Україна є стратегічно-важливою для ПР, оскільки якщо партія зможе сформувати більшість навколо себе в більшості областей, то вже зі сторони перших осіб держави ми не почуємо про демократичні цінності і необхідність дотримання прав людей, оскільки потреби в цьому просто не буде, а ці вибори в такому випадку будуть останніми.
Постає логічна відповідь. В уряді збільшиться кількість представників Тігіпка. Також ймовірно, в уряд ввійдуть Яценюк, або людина з його оточення, якого Льовочкін, мабуть не просто назвав найкращою опозицією. В той же час зменшиться представництво компартії та Литвина. Дехто може заперечити проти того, що я відніс до можливих майбутніх тушок партію Яценюка, але варто подивитись лише на обличчя партійного лідера м. Києва І. Баленка (власник супермаркетів "Фуршет"), який двічі за списками партії Литвина та ГАКу проходив у Київраду, а з 2010 року переметнувся до Яценюка. (http://www.pravda.com.ua/articles/2008/05/29/3452473/). Як відомо ГАК голосував "як треба" за останні одіозні питання щодо перейменування вулиці І. Мазепи і скасування райрад. Також відомі земельні питання, подейкують, що ГАК "змагався" з Блоком Черновецького, хто більше землі роздеребанить. Тому ймовірні союзники партії влади відомі. Також методом підкупів ймовірно до місцевих коаліцій будуть входити мажоритарщики від БЮТу та інших націонал-демократичних сил, оскільки навіть після запевнення Юлією Тимошенко, що з тушками покінчено, вже наступного дня 8 БЮТівців голосували за скасування районних рад міста Києва. Крім того "націонал-патріоти" від БЮТу та НУНСу в південних областях "змагаються" з ПР у питанні "хто більший українофоб", банальним прикладом подібного рішення є ініціатива і голосування у Херсонській області цими партіями за регулярні вивішування прапорів СРСР, та інші не менш українофобські питання (http://www.pravda.com.ua/columns/2010/08/12/5295339/).
Єдиною політичною силою, яка не засвітилась у будь-яких скандалах, яка крім того не має жодної тушки є ВО "Свобода". Непогані результати їх діяльності в Тернопільській області, а також реальні шанси в Західних областях формувати навколо себе більшості в обласних та місцевих радах підносить цю політичну силу на новий рівень. За даними соцопитувань націоналісти мають всі шанси отримати депутатські фракції в кожній області Центральної України. Проте результат не надто від них залежить, оскільки Партія Регіонів зробила все, щоб вибори йшли за давнім гаслом таваріща Сталіна: "Не важливо як голосують, важливо як рахують". Принципи формування ТВК тому підтвердження. В такому випадку, свідомому виборцю щоб не бути обманутим потрібно обирати з поміж тих партій, які неодноразово їх зраджували, щоб уникнути цього можливо варто не боятись, а голосувати за націоналістів?
Західна Україна
Тут все більш-менш зрозуміло, ПР усвідомлює, що не виграє тут за жодних умов, тому єдине питання залишається, скільки відсотків тут отримають і як поділять сфери впливу.
Партією-лідером є ВО "Свобода", яка буде навколо себе формувати більшість, всі інші партії, навіть та ж ПР всіляко використовують риторику націоналістів, аби відірвати виборця. Це яскраво підтверджується голосуванням ПР за підвищення надбавок ветеранам ОУН-УПА в Тернопільській обласній раді (http://tsn.ua/ukrayina/ternopilski-regionali-poyasnili-chomu-pidtrimali-veteraniv-oun-upa.html). Інші партії також всіляко доказують виборцю, що вони полум'яні борці на Україну. Але до них у мене запитання, хіба вони не знають як голосують їх колеги в інших областях? Хіба є гарантія того, що вони так само не перетворяться в тушки після виборів?
Важливим гравцем тут буде Єдиний Центр – партія Балоги, від успіху якої залежить представництво Балоги в оновленому уряді.
Тушки
Отже вже очевидно, що в уряду після виборів буде нове обличчя. Передумови цьому створені давно, проте здається вже зрозуміло, що після виборів деякі партії будуть змагатись за відданість партії влади, аби отримати ласий шматок в уряді Азарова, який очевидно теж може поплатитись посадою в разі фіаско на місцевих виборах його команди.
Виборцю перш за все важливо пояснити, що за кого б він не проголосував, потрібно проконтролювати кожен відданий голос. Це тільки щоб зберегти результат. Ну і звичайно щоб не виявитись ошуканим і зрадженим в черговий раз націонал-патріотичними силами, вибрати з поміж них ту, яка можливо для них на перший погляд найменш прийнятна.